Історія закладу освіти

Шершнівка – мальовниче село, розташоване біля заплави річки Сули, вниз по її течії, за 12 км від міста Лубен та за 7 км від залізничної станції Солониця, 246 дворів, 499 жителів. Село знаходиться на одному з великих горбів, який з усіх боків був оточений болотами. В̓ їзд і виїзд з села можливий був через дві греблі, прокладені на болоті. Основні відомості про історію нашого села ми черпаємо з книги дослідника Милорадовича, який у кінці XVIII ст. побував у нашій місцевості і описав її: « Навколо села, переважно з боку річки Сули, розкинувся мальовничий краєвид соснового лісу та безліч верб на болоті…хаотично розкидані купи хат великого і середнього розміру, серед вишневих садків, у дворах з криницями «журавлями», обнесені очеретяними загорожами». Шершнівка- це старовинне село, його витоки лежать в першій половині XVI століття. Заснування села приписують переселенцям з Київщини, де також є однойменне село. Назва села походить ( за переказом старожилів ) від імені першого поселенця – Шершня. Вперше Шершнівка документом засвідчена в складі Лубенського полку 24 березня 1709 року, село було закріплене за бунчуковим товаришем Петром Івановичем Кулябко, універсалом гетьмана Скоропадьського. В 1754 році Петро Кулябко продав село Шершнівку своєму братові Василеві Кулябко за 1500 карбованців. Вже в 1740 році в Шершнівці нараховувалося 49 дворів, а в 1783році-120 дворів.

До 1889року ніякої школи в селі не було. Все населення села було неписьменним. Грамотних людей крім попа і дяка в селі не було. В 1889 році була організована церковно-приходська школа на землях таємного радника Гната Зінченко. Але спочатку приміщення не було зовсім і заняття проводились по хатах селян. Навчав дітей диякон. В 1892 році була побудована земська школа, її побудувало Миколаївське братство, парт в ній не було, стояли ослони і столи. Учителем був дяк Сидоренко. Школу відвідувало 25 учнів /переважно хлопці селянських сімей/. В 1905 році в селі налічувалось дві школи: земська 4-х річна, навчалися лише хлопці - 25 учнів. Перед тим, як перейти до 4-го класу вони здавали екзамени. В школі працювало дві вчительки: Ганна Михайлівна, яка в 1905 році була заарештована царською владою / дальша доля її якої невідома/ та Марія Петрівна, їхні прізвища невідомі. Земська школа мала два класних приміщення. Друга школа - церковно-приходська мала одне класне приміщення. В ній навчались учні перших, других, третій класів, причому тільки дівчата.

В 1913 році була побудована земська школа на чотири класних кімнати. Навчання проводилось разом для хлопців і для дівчаток. Учнів у школі було 70 чоловік.

Після 1917 року на базі земської школи була організована вища початкова школа. Навчалися учні сіл : Шершнівки, Єрківець, Назарівки.

В 1924 році в селі була відкрита перша в Покрово - Багачанському районі, семирічна школа. Директором якої був Макаренко Петро Макарович. В 30-х роках було побудоване друге приміщення школи теж на чотири класи. Ці приміщення існують і тепер. Зростання кількості учнів привело до того, що в селі була відкрита середня школа. Першим директором цієї школи був Лісничий.

Під час окупації фашистами території села, заняття в школі припинилися. Більшість вчителів і випускників школи вступили в ряди Радянської Армії і самовіддано захищали Батьківщину. Окремі випускники, які залишились на окупованій території, продовжували боротьбу з ворогом. Так, наприклад, Макаренко Михайло Миколайович, розклеював антифашистські листівки, за що був схоплений фашистами і розстріляний.

Школа відновила свою роботу в жовтні місяці 1943 року, після звільнення нашої місцевості від загарбників.

Кількість учнів на цей час коливається в межах 240-200 осіб. В 1944 за відсутністю учнів старші класи (8,9,10) були закриті, а з 1951 року Шершнівську сільську школу, яка нараховувала 200 учнів очолив Шляхтін Олександр Митрофанович, який працював до 1950 року. В 1954 році в школі налічувалось 184 учні - директор Лейко Михайло Андрійович, який працював до 1960 року, було збудоване нове приміщення для початкової школи та шкільну майстерню.

З 1960 року по 1966 рік директором працювала Оксиленко Тетяна Лукична, середня кількість учнів по школі 180-160 осіб.Побудовано шкільну їдальну та дві квартири для вчителів. Школу переведено з пічного опалення на водяне.

З 1966 року по 1971 рік очолював школу Соколенко Михайло Павлович. Учнів налічувалось 160-140 осіб.

З 1971 року по 1972 рік директором був Гужвій Олексій Гнатович. Учнів налічувалось 144.

З 1972 року по 1984 рік школу очолювала Устименко Віра Данилівна. Число учнів коливалось від 150 до 80 осіб.

З 1984 року по 1986 рік директор Носенко Григорій Миколайович. Учнів налічувалось 80-70 осіб.

З вересня 1989 року школа з восьмирічної має назву неповної середньої школи.

З 1986 року в школі число учнів коливається від 68 до 45 на даний час. Школу з 1986 по 2013 рік очолювала Коротун Катерина Василівна. З вересня 2001 року школа ЗОШ І-ІІ ступенів.

У 1968році голова колгоспу Бихкало перевів школу на парове опалення. А у 1987 році завдяки Коротуну Миколі Федоровичу, який на той час був головою колгоспу, був зроблений капітальний ремонт школи, перебудова котельні та переведення школи на газове опалення.

Школа пишається своїми випускниками такими як: Устименко Олексій Степанович - професор сільськогосподарських наук, член Всесоюзної атестаційної комісії колишнього СРСР та Поревим Геннадієм Володимировичем - кандидатом технічних наук.

З вересня 2013 року школу очолює Кісенко Володимир Віталійович

1 вересня 2014 року директором Шершнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів призначено Галай Людмилу Михайлівну.

Кiлькiсть переглядiв: 201

Коментарi